принципи і методичні прийоми програмованого виховання

принципи і методичні прийоми програмованого виховання

Основні методичні засоби програмованого навчання. Під програмованим навчанням розуміють систему теоретичних положень, організаційних форм і засобів навчальної роботи, що передбачає переважно опосередковане програмне керування пізнавальною діяльністю учнів(студентів) і обумовлює самостійне засвоєння ними знань, умінь і навичок та психічний розвиток особистості.  Виокремлюють такі основні принципи програмування процесу засвоєння знань: 1) керування процесом засвоєння студентами знань має здійснюватися шляхом чіткого визначення їх конкретних дій з об’єктом засвоєння; 2) процес і кінцевий результат діяльності студентів повинні бути адекватними обсягу й рівню засвоєння ними знань Методи і прийоми виховання. У справі виховання людини важливо концентрувати увагу не лише на питаннях досягнення мети, розв’язання завдань виховання, його змісту, принципів, тобто, що робити, а й на тому (і це особливо важливо!) як це робитиД. Ушинський неодноразово підкреслював, що методи виховання — це інструменти конкретної діяльності педагога.  Вона стверджує: «Методи — це оптимальні підходи до ефективного розв’язання тих виховних завдань, які визначаються метою виховання»3.

Методи виховання (грец. methodos — спосіб, шлях) — способи впливу вихователя на свідомість, волю та поведінку вихованця з метою формування у нього стійких переконань і певних норм поведінки. Принципи виховання (лат. principium — начало, основа) — це вихідні положення, основа, начало, які становлять фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу.  У кожному з названих принципів виховання акумулюються певні вимоги, на які треба зважати, організовуючи виховний процес.

Розглянемо ці вимоги.

Принцип народності. Принцип народності передбачає єдність і взаємозбагачення загальнолюдських і національних цінностей; забезпечення національної спрямованості виховання; оволодіння духовними багатствами свого народу — мовою, традиціями, звичаями, національно-етнічною культурою; шанобливе ставлення до національних надбань народів, які населяють Україну. Методи виховання і методичні прийоми тісно пов’язані між собою, можуть здійснювати взаємопереходів, заміняти один одного в конкретних педагогічних ситуаціях. К засобам виховання відносяться, з одного боку, різні види діяльності (Ігрова, навчальна, трудова та ін.), А з іншого — сукупність предметів і творів матеріальної і духовної культури, що залучаються для педагогічної роботи (Наочні посібники, історична, художня і науково-популярна література, твори образотворчого та музичного мистецтва, технічні пристосування, засоби масової інформації і т.п.).  Так, прочитана книга, переглянутий кінофільм надають виховний вплив своїм змістом. Прийом виховання — це своєрідна частина, деталь, складова частина методу виховання, необхідна для більш ефективного застосування методу в умовах конкретної ситуації (наприклад — прийом у бесіді, лекції, диспуті). Існують різні класифікації прийомів виховання. Прийоми виховання можна поділити на дві групи: Творчі прийоми: доброта, увага і піклування; прояв уміння і переваги вчителя; активізація прихованих почуттів; пробудження гуманних почуттів; прояв засмучення; зміцнення віри в свої сили; довір’я; залучення до цікавої діяльності; Гальмуючі прийоми: паралельна педагогічна дія, наказ, ласкавий Характеристика принципів, прийомів і засобів національного виховання. Специфіка методів організації діяльності та формування поведінкиС. Макаренко й.О. Сухомлинський про їх доцільність, ефективність і роль у формуванні особистості вихованців.  Забезпечення можливості всім дітям навчатися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, почуття належності до свого народ у Принцип етнізації — невід’ємна складова соціалізації дітей, він однаковою мірою стосується всіх народів, що живуть в Україні. 2. Сутність методів, прийомів і засобів виховання.

Їх характеристика. Основні категорії й актуальні методологічні проблеми сучасної психології, проаналізовано психологічні закономірності пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери особистості та функції спілкування, охарактеризовано темперамент, характер, здібності індивідуальності. Основні закономірності цілісного педагогічного процесу, актуальні проблеми дидактики і теорії виховання — Основні принципи виховання — Закономірності і принципи виховання — Теорія і методика виховного процесу — Основи педагогіки Прийоми виховання – це елементи методів.

Засоби виховання – це доцільно організовані методичні шляхи рішення тих чи інших виховних задач (наочність, ТЗН, виставка книг).

Методи формування суспільної свідомості:лекція, бесіда,диспут, приклад, розповідь, пояснення, авторитет.

Мета: вплив на свідомість, почуття, волю вихованця для роз’яснення, доказу правильності певної поведінки. Основними принципами общеметодіческімі у фізичному вихованні є: принцип свідомості і активності; принцип наочності; принцип систематичності; принцип доступності та принцип міцності. Принцип свідомості і активності. Провідна роль у навчанні та вихованні займаються належить педагогу.  Вибір методів і методичних прийомів визначається конкретної педагогічної завданням, особливостями змісту навчального матеріалу, підготовленістю учнів, конкретними зовнішніми умовами. Певною мірою він залежить також від методичної та технічної підготовленості самого педагога. музичного виховання в дореволюційній російській педагогіці. Становлення. теорії і практики музичного виховання в радянських дошкільних закладах у 20-. х – 30-х рр. Вплив психологічних і педагогічних досліджень на розвиток теорії.  Методи і прийоми музично–естетичного виховання. Загальна характеристика: наочні (наочно-слуховий, наочно-зоровий), словесні (бесіда, розповідь, пояснення, роз’яснення), практичні (показ педагогом виконавських прийомів у співах, музично-ритмічних рухах, грі на музичних інструментах і освоєнні їх дітьми, необхідні для музичної діяльності (виконавської й творчої). МЕТОДИ ВИХОВАННЯ- сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистих якостей вихованця сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистих якостей вихованця.  Скачать быстро презентацию на тему «МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ.

ПЛАН 1. Поняття про методи, прийоми та засоби виховання. Різні підходи до класифікації методів 3. Класифікація.» в формате.ppt (PowerPoint). Похожие презентации. Система принципів і методів морального виховання, що склалася нині, переборюючи однобічний характер попередніх систем, продовжує вдосконалюватися з урахуванням новітніх наукових і практичних досягнень у даній галузі. В цій системі перш за все треба виокремити принцип цілеспрямованості морального виховання, який відображає необхідність визначення мети виховного впливу. Як певний процес моральне виховання включає в себе передусім повідомлення виховуваним певної інформації про належну поведінку. Отже, однією з цілей виховного впливу є формування етичних знань (принципів, норм, традицій людського Прийом виховання — частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації. Окрім методів і прийомів, у виховній роботі використовують засоби виховання.

Засоби виховання — вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямі. До засобів виховання відносять працю, мистецтво, засоби масової інформації, шкільний режим та ін. Методи виховання поділяють на загальні (їх застосовують в усіх напрямах виховання) і часткові (використовуються переважно в одному з них — правовому, економічному чи фізичному). . Макаренко зауважував, що кожний виховний засіб слід розглядати як частину виховної системи. Принципи навчання будови слова і словотвору Загальнодидактичні ЛінгводидактичніВласне методичні (специфічні) Знання про значущі частини слова, способи словотворення, уміння членувати слова на морфеми, визначати способи творення слів -одна з передумов успішного опрацювання морфології і засвоєння орфографічних правил. Морфемний розбір За обсягомЧастковий; Повний За способом виконанняУсний; письмовий За використанням прийомів Значення Завдання ОсобливостіЗасвоєння відомостей з морфології сприятиме глибокому оволодінню 4. Прийоми виховання — складова частина методу. Методи виховання (бесіда – взагалі).

Близько 4000 Прийоми виховання (конкретна бесіда). 5. Питання Класифікація методів виховання.  мета, зміст і принципи виховання; конкретне педагогічне завдання; вікові й індивідуальні особливості учнів; рівень сформованості колективу; умови виховання; рівень педмастерності вчителя; час, який відведено на виховання — значний або його обмаль; очікувані наслідки (спрогнозувати). 17.

Питання 4. Засоби виховання.

Методичні принципи- це положення, які визначають як основні (загальні), так і другорядні (часткові) параметри процесу навчання певного предмета, а також найефективніші засоби досягнення поставленої дидактичної мети. Загальні методичні принципи навчання дітей рідної мови, що випливають із закономірностей її засвоєння, розробила Л. Федоренко: 1) принцип уваги до матерії мови полягає в тому, щоб розвивати своєчасно мовленнєвий апарат дитини: органи слуху, артикуляції, дрібні м’язи пальців та кисті руки; 2) принцип розуміння мовних значень полягає в тому, що мова як предмет навчання є знаково Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Процес виховання залежить від об’єктивних і суб’єктивних чинників.  Прийом самопереконання Його суть полягає в тому, що учневі пропонують у певній конкретній ситуації знайти аргументи і за їх допомогою переконати себе в тому, правильно чи неправильно він вчинив, або в конфліктній ситуації переключити думки на інші теми і справи, які б відвернули його від конфлікту, заспокоїли.  Принципи виховання — керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу. Будь-яке виховне завдання розв’язується лише через активні відповідні дії всіх учасників виховного процесу. Виховання дитини як формування в структурі її особистості новоутворень здійснюється лише через активність самої дитини, міра зусиль якої відповідає мірі її можливостей і бажань. Зміст діяльності вихованців у процесі виховання їх визначається актуальними потребами дитини на кожний конкретний момент її розвитку.  Виховання — процес динамічний у плані видозмін структури співвідношення основних компонентів комунікативного процесу. На початкових стадіях виховання частка активності педагога переважає активність дитини. 4. Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Прийом виховання – складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимоги методів виховання в конкретній ситуації. Дієвість методів і прийомів залежить від використання виховних засобів. Засоби виховання – надбання матеріальної та духовної культури, види і форми виховної роботи, які використовуються в процесі певного методу (художня, наукова література тура; радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого мистецтва, телевізійного та кіномистецтва).

Важливе місце у системі засобів виховання, які підвищують дієвість тих чи інших методів, займають: праця, природа, національні надбання Основні класифікації методів виховання.

Виховання як цілеспрямований процес здійснюється певними шляхами або методами. Методи виховання – шляхи досягнення оптимальних педагогічних результатів відповідно до поставлених виховних цілей. Сучасні педагоги виділили кілька груп методів, поклавши в їх основу цілісну структуру діяльності, що включає усвідомлення процесу діяльності, її організації, стимулювання; контроль і аналіз результатів. 1. Методи формування свідомості особистості – передбачають вплив на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать переконанн Принципи навчання є висхідними положеннями для організації навчального процесу. Вони не створюються довільно, вони витікають із загальних завдань виховання і особливостей процесу навчання. Фізичне виховання — це педагогічний процес, тому і принципи навчання теж педагогічні. Узявши за основу педагогічні принципи, ми враховуємо особливості процесу навчання руховим діям, зокрема фізіологічний бік формування фізичних вправ. Вперше принципи навчання у фізичному вихованні були сформульовані і застосовані в практиці в нашій країні в 1940 році. У подальшому назва принципів змінювалась, уточнювалась і Характеристика принципів, прийомів і засобів національного виховання. Сухомлинський про їх доцільність, ефективність і роль у формуванні особистості вихованців.  Забезпечення можливості всім дітям навчатися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, почуття належності до свого народ у Принцип етнізації — невід’ємна складова соціалізації дітей, він однаковою мірою стосується всіх народів, що живуть в Україні. ЛЕКЦІЯ: МЕТОДИ І ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ «Можна назвати кілька головних характеристик ефективного інтелектуального просування стосовно змісту навчання. Серед них зосередженість, широта світогляду, неупередженість, цілеспрямованість, щирість і відповідальність». (Джон Дьюі). Американський педагог, психолог Джон Дьюї, визначаючи освітнє значення концепції розвитку, спрямовує свої думки на виявлення способів формування людини, підготовки її до життя протягом якого вона вчиться вчитися. Вибір методу навчання тісно зумовлюється єдністю із змістом навчання і досвідом вчителя, викладача. 11.1.Принципи, функції, засоби, форми та методи правового виховання: Важливим етапом у здійсненні процесу правового виховання є визначення його принципів. Принципи правового виховання варто розглядати як обумовлені найбільш важливими закономірностями суспільного розвитку й механізму правового регулювання — Методичні принципи фізичного виховання збігаються з общедидактическими, і це виправдано, бо фізичне виховання-один з видів педагогічного процесу і на нього поширюються загальні принципи педагогіки: • свідомість і активність, • наочність, • доступність, • систематичність, • динамічність.

Однак у сфері фізичного виховання і, зокрема, в області спортивного тренування ці принципи конкретизуються і наповнюються змістом, що відображає специфіку процесу. Характеристика принципів, прийомів і засобів національного виховання. Загальна характеристика принципів виховання: Даючи характеристику того чи іншого принципу виховання, важливо враховувати, що кожна ідея, закладена в ньому, є відображення однієї або декількох закономірностей. Сутність же їх розкривається і реалізується на практиці у вигляді вимог і — — — Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua Методичний комплекс побудований передусім на основі принципів  Спеціальні принципи: • принцип соціальної доцільності – обумовлює створення освітніх систем, які сприяють вихованню самостійної, самодостатньої, творчої особистості; • принцип індивідуального консультування та прогнозування становлення особистості в умовах організуючих та дезорганізуючих чинників соціально-педагогічного впливу; реалізація диференційованого підходу з метою забезпечення розвитку психічного здоров’я; • принцип обґрунтованого застосування методів навчання і виховання; • принцип рівноправності та різнопланової взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу.  • прийомів раціональної організації часу, розумного розмежування праці та Ефективність виховної роботи залежить від використання системи спеціальних методів, які зумовлюють зміст і специфіку діяльності педагога, а також спосіб побудови взаємодії з вихованцями з метою реалізації виховних завдань. Методи виховання – це способи взаємопов’язаної діяльності вихователя і вихованця, які спрямовані на формування вихованості останнього. Методи виховання поділяються на загальні (застосовуються в усіх напрямах виховання) і … Основними вимогами до програмованого контролю є: – наявність програми контролю; – систематичність перевірок знань  Застосовується методичний прийом „коментоване управління”, що полягає у відповіді з місця про те, що робить учень. Цей прийом допомагає включити у роботу весь клас.  – принцип розведення рівнів: у навчальному процесі доцільно розвести рівень викладання навчального матеріалу вчителем та рівень відтворення матеріалу учнями; Рівень викладання повинен бути вищим за рівень відтворення; рівень викладання повинен бути однаковим для всіх дітей, а рівень відтворення повинен бути по можливості диференційованим – з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Класифікація методів виховання випливає з логіки цілісного педагогічного процесу, необхідності безпосередньої організації всіх видів діяльності дітей, їх взаємин з педагогами і між собою, стимулювання самодіяльності та самоосвіти. Щодо функціональної залежності розрізняють такі групи методів виховання: методи формування свідомості; методи формування суспільної поведінки; методи стимулювання діяльності та поведінки; методи контролю й аналізу рівня вихованості страница 1